Щавлева кислота 1 кг Іспанія, до 2028 року

Щавелелева кислота (1кг.)

Щавлева кислота — високоефективний засіб для боротьби з варроатозом бджіл.

Застосування
Для приготування 3% розчину щавлевої кислоти вміст пакета розчиняють в 1 літрі теплої кип'яченої води. Обробляють міжрамковий простір равликів за допомогою обприскувача типу «Росинка» на відстані 25-30 см, під кутом 30-400 до рамок, з розрахунку 5-10 мл розчину на кожен міжрамковий простір.
Обприскування проводять навесні триразово, з інтервалом на 1 тиждень, і восени, після збирання меду, за температури повітря не нижче ніж +15 0 °C.

Практика застосування (дослідження)

Проведені дослідження підтвердили, що розчин кислоти найефективніше діє в концентраціях 1,4-2,7%. Різні дослідники зазначають високу акарицидну активність цього препарату, що застосовується у формі 3-відсоткового водного розчину методом зрошення бджіл за допомогою аерозольного розпилювача.
За літературними даними щавлева кислота має не меншу акарицидну активність проти кліща варроа, ніж мурашка, а іноді навіть ефективнішу. А в деяких випадках вона діє на фізіологічний стан бджіл більш м'яко, ніж мурашина. Середня ефективність оброблення розчином щавлевої кислоти становить до 90%.
Ця технологія застосування щавлевої кислоти має низку особливостей. Зокрема — це жорсткий температурний режим (температура повітря під час проведення оброблень має бути не нижче ніж 16 °C), трудомісткість, необхідність розбирання гнізд і почергової виїмання рамок, що нерідко призводить до охолодження гнізда й розпліду. Під час осінніх обробок у гніздах підвищується вологість, що сприяє пліснявінню стільників, розвитку асосферозу. Крім того, грибами псується перга, а під час зимівлі бджоли отруюються.
Під час зберігання щавлевої кислоти в розчині вона швидко втрачає свої акарицидні якості.
У літературній періодці є дані, що метод оброблення бджіл парами щавлевої кислоти отримали під час нагрівання препарату в спеціальному пристрої. Водночас відзначений гарний розвиток сімей бджіл і їхня висока продуктивність.
Для вивчення ефекту дії щавлевої кислоти у разі варроатозу методом переганяння були проведені дослідження в умовах пасеки.
Для цього відібрали 25 сімей бджіл, які обробили так: в робочу камеру спеціального пристрою засипали 2 г щавлевої кислоти (на кожні 10-12 рамок), потім упродовж 30-40 секунд нагрівали робочу камеру паяльною лампою, а вихідну трубку пристрої вставили в льоток уля та за допомогою автомобільного насоса ввели пари кислоти в сім бджіл. Після цього льоту вулична закрила на 5-10 хв.
Контрольну групу сімей бджіл обробляли 3-процентним водним розчином щавлевої кислоти: зрошували бджіл, почергово виймаючи з гнізда рамки з бджолами, за допомогою аерозольного розпилювача «Росинка» розчин наніс на рамки з бджолами, під кутом 45 °C.
Після проведення досвіду було виявлено, що ефективність методу переганяння щавлевої кислоти — у середньому 93%, а методом зрошення препаратом — 79,5-80%.

Біпин і щавлева кислота в боротьбі з варроатозом
В останні роки ефективні оброблення бджіл у безрозплідний осінньо-зимовий період, коли кліщ переходить на бджіл і кріпиться під тергітами, тому стає малодоступним для дії препаратів.
Для збудження кліща застосовується (перед обробленням біпіном і щавлевою кислотою, за 10-15 хв.) 20% спиртова настоянка м'яти, під дією якої кліщі стають активними, виходять з-під тергітів і вразливі до активної речовини біпіна та щавлевої кислоти.
Перед обробленням бджіл вміст ампули з біпіном розчиняють у 2 літрах води (25-30 г.С) і ретельно перемішують. Можна використовувати пластмасову пляшку, у корку якої зробити отвір діаметром 0,5-1 мм. Поливають бджіл у вуличках тонким струменем, проводячи пляшечкою від початку вулички до кінця двічі, з розрахунку 5-10 мл розчину на уличку. За наявності розпліду в бджілосем'ї обробку необхідно повторити через 7-10 днів.
Щавлеву кислоту застосовувати в 3% концентрації (20 г на 1 л кип'яченої води температури 25-30 г.С). Розчин застосовують методом зрошення стільників за допомогою «Росінки» (5-6 качків). Кліщі опадають упродовж 3 днів.
Ефективність і токсичність біпіна та щавлевої кислоти визначали в осінній період, після згодовування цукрового сиропу, коли в сім'ях уже не було розпліду.
Біпин починав діяти в перші 4-5 годин, викликав масове випадання кліщів. Його дія виявилася дещо ефективнішою від щавлевої кислоти. Це показали порівнянні досліди.

Деякі пастухи застосовують різні електричні випарники, виготовлені з невеликих скляних ємностей, металевих трубок різного діаметра або звичайних диму. Суттєвість прийомів полягає у використанні електроенергії як джерела підігрівання щавлевої кислоти. Практики зазначають, що оброблення бджіл парами щавлевої кислоти має низку переваг перед застосуванням 3%-ного розчину цього препарату, оскільки її проводять у пізніші терміни восени або ранньої весни, коли в сім'ях немає або мало розпліду. Однак треба зазначити, що такі нагрівачі доступні пасмам, які мають певні навички в роботі з електроприладами. Такі випарники можна застосовувати тільки на електрифікованих пасеках у разі найсуворішого дотримання техніки безпеки — працювати мають не менш ніж дві особи. Одним зі способів застосування є такий: 20 г щавлевої кислоти розчиняють у 100 г теплої води, потім шприцем набирають 10 мл (з розрахунку на одну сім'ю) отриманого розчину та пропускають його через сильно нагріту на примусі або газовій плиті мідну полу бовтівку. З одного боку в бовтівку герметично вмонтована медична голка з виходом канюлі назовні. Утворювані під час зіткнення з гарячими стінками камери пари через штуцер і гумовий шланг плавно нагнітаються в улей через льоток. Під час перевірки внутрішніх стінок камери випарника на ній не виявлено відкладення кристалів кислоти. Оброблення проти варроатозу цим способом проводять у будь-який час активного сезону ввечері. Цей спосіб усе ж не рекомендується для практичного використання, його можна апробувати на невеликому числі сімей бджіл. Не можна користуватися ним у період медозбору.

Ще один спосіб застосування щавлевої кислоти — методом її перегони.
Згідно з наставленням із застосуванням щавлевої кислоти у разі варроатозу бджіл, затвердженого головним керуванням ветеринарії 21 листопада 1988 р., її використовують двома способами: способом дрібнодисперсного обприскування бджіл 3 %-ним розчином або парами кислоти, що отримуються під час її відганяння в спеціальному пристрої. Для приготування 3 %-ного розчину щавлевої кислоти використовують кип'ячену воду, охолоджену до 30 °C (на один літр беруть 20 г препарату). Розчин готують перед застосуванням. Для ущільнення бджіл на межах з улягання видаляють повнодюдові та пергові стільники. Потім із гнізда по черзі витягають межі й обприскують бджіл з обох боків будь-яким дрібнодисперсним розпилювачем («Росинкою», «Блиском», садовим обприскувачем і ін.). Факел аерозолю спрямовують безпосередньо на комах із відстані 35-40 см під кутом 45°, витрачаючи на одну рамку 10-12 мл розчину (на сім'ю — 100-120 мл). Оброблення в багатокорпусних ульях починають із нижнього корпусу.

Під час оброблення бджіл парами щавлевої кислоти в ульї закривають верхній льоток, а в нижній вводять 10-15 клубів диму із диму. Потім у робочу камеру пристрою 1 засинають 2 г препарату (з розрахунку на кожні 10-12 рамок, зайнятих бджолами) і прогрівають паяльною лампою або іншим нагрівачем вихідну трубку 2 впродовж 5-6 с, потім вводять її в нижній льот і потім 30-40 с прогрівають робочу камеру. Після цього короткочасно, на одну секунду, відкривають на вхідній трубці 3 вентиль 4 для подавання з балона кисню або вуглекислого газу під тиском 1,5 атм. Якщо немає акарицидної суміші з робочої камери, пристрої можна здійснювати за допомогою автомобільного насоса (4-5 повних качків). Перед заповненням нової дози кислоти робочу камеру короткочасно (1-2 с) охолоджують, опускаючи днищем на поверхню холодної води.

Важливою практичною порадами під час виготовлення пристрою є те, що вихідну трубку треба обов'язково монтувати на кришці робочої камери. Цим досягається повне видалення парів кислоти, вони не кристалізуються. Кришку з робочою камерою зручно з'єднувати двома ланками велосипедного ланцюга. З внутрішньої сторони кришки по всьому її колу треба робити виїмку та заповнювати азбестом, що забезпечує герметичність під час роботи. Цей спосіб особливо прийнятний під час оброблення бджіл, що містяться в павільйонах, оскільки не треба розбирати гніздо і вся робота проводиться поза павільйоном. Це оберігає пасмо від шкідливого впливу парів кислоти. Якщо в павільйоні родини розташовані в кілька ярусів, оброблення починають з верхнього. Залежно від ступеня ураження сім'ї впродовж активного сезону обробляють до п'яти разів. Перове оброблення проводять навесні після масового обльоту бджіл, у разі потреби її повторюють через 7-12 днів. Після відкачування товарного меду оброблення відновлюють (1-2 рази). Цим досягається масова загибель кліща в сім'ях, унаслідок чого нарощування молодих бджіл, що йдуть у зиму, відбуватиметься без шкідливого впливу паразита на їхній організм. Температура навколишнього повітря має бути не нижчою за 16 °C під час оброблення водним розчином і не нижче ніж 10 °C-парами кислоти. Отже, обробка бджіл парами щавлевої кислоти швидковидима, не вимагає великих трудових витрат, проводиться без розбирання гнізда в практично безрозплідний осінній період і за малої кількості розпліду навесні, що підвищує противарроатозну ефективність. Все це дає можливість широкого впровадження цього способу в практику щіфарбовування як на громадських пасіках, так і на присадибних.